На основі таких Літургійних читань середи 11-ої неділі за григоріанським календарем
«Ісус прийшовши з учнями в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, почав навчати.
І дивувались його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.
А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи:
"Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!"
Ісус погрозив йому: "Мовчи, вийди з нього!"
Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього.
Здивувалися всі й один одного запитували: "Що це? Нова повновладна наука?
Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!"
І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській».
Мр. 1, 21-28
«Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.
Вам у нас не тісно, тіснота - у вашім серці!
А ви взаємно, - мов до дітей говорю, - зробіть теж широким ваше серце!
Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням?
Що спільного між світлом та темрявою?
Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?
Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був:
«Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом».
2 Кор. 6,11-16
Дорогі отці співслужителі,
Преподобна Мати Еділма, дорогі Сестри!
Перш за все Вам дякую за запрошення на цю зустріч привітання і прощання з сестрою Еділмою тут у Римі.
Признаюсь! Як я почав готуватися до цієї проповіді, хотів замінити літургійні читання, що припадають на цей день за григоріанським календарем, тому що у першій главі Євангелія від Марка йде мова про чоловіка з нечистим духом, з якого Ісус вигнав біса. Мені здавалося, що текст екзорцизму якось не підходить для сьогоднішнього свята. Проте пізніше спитав себе самого: чому не послухати цей текст?
Коли Ісус навчав у синагозі, що є місцем молитви, читання святого Письма і навчання, чоловік з нечистим духом почав кричати: «Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!» Цікаво, що цей чоловік з нечистим духом визнає, що Ісус є Святий Божий! Проте Ісус, силою слова уст своїх, йому каже: «Мовчи, вийди з нього!»Нечистий дух стряс цим чоловіком, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього.
У переносному значенні ця подія у юдейській синагозі не така далека від нас. Також у в наш час можна почути різні крики в Церкві, по монаших спільнотах, хоча всі визнають, що Ісус є Сином Божим. Можливо дехто навіть може сказати: «Чого ти прийшов нас погубити, нас покарати?»Тому, нам і сьогодні потрібний екзорцизм, схожий до того, що зробив Ісус, хоча, може, в іншій формі. Ісус вказує на елементи такого екзорцизму, які нам доступні.
Перше: «Мовчи!, Не кричи!» Той, хто виганяє бісів передше мусить замовчати, послухати Бога. У тій самій главі сказано, що Ісус ішов на самоту, й там молився (пор. Мр. 1, 35). Він мовчав, щоб послухати свого Небесного Отця. Сам Ісус визнає, що його «їжа чинити волю того, хто мене послав» (Йо. 4, 34); «Нехай буде не моя, а твоя воля , Отче». (Лк. 22, 42). Так силою Отця Ісус може виганяти бісів, прокажених очищати, мертвих воскрешати, проповідувати Добру Новину та йти на зустріч стражданням…
Отже, для кожного учня Ісуса Христа також треба «замовкнути», придушити крики свого серця, слухати… Слухати Бога у тиші, на молитві. Може вистачить сказати, мов пророки, Богородиця, і сам Ісус Христос: «Господи, ось Я!», «Я тут!», «Говори, Господи, слуга твій слухає!»; або як у молитві «Отче Наш»: «Нехай святиться твоє ім’я; Нехай прийде твоє Царство; Нехай буде твоя воля!». У найважчих моментах життя, може тільки така молитва можлива.
З другого боку, хто справді послухав Бога у мовчанці, буде здатний послухати крики і плачі інших. Можливо, крики від болю фізичного, психічного, духовного. Тоді така особа піде на зустріч людям, як це робив Ісус Христос!
Якщо то крики від нечистого духа, то вони деструктивні, самолюбні, противній істині та добру… Якщо така справа, то треба сказати силою великою – силою Божою: «Мовчи! замовкніть!», вийдіть!». Нечистий дух є той, що противиться Богові та всім тим, хто Йому поклоняється. Нечистий дух самолюбний, брехун від самого початку, злобний, деструктивний, противний добрі та істині.
Отже, чинити своєрідний екзорцизм, на зразок Ісуса Христа, є покликаний той, кого обрали на провідника спільноти. Він, перш за все, покликаний відганяти всякі «нечисті духи» у собі, щоб згодом також бути спроможним їх відігнати зі спільноти.
Тут нам на допомогу приходить і текст Святого Апостола Павла в листі до Корінтян, який ми теж мали нагоду слухати сьогодні. Чуємо заклик: «Зробіть широким ваше серце!». Так, нам потрібно зробити серце широким, щоб якнайбільше його наповнити Божою любов’ю, Божим милосердям, щоб таким чином зробити серце «храмом Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом».
Дуже гарним текстом для тих, що покликані провадити монашу спільноту, є 43-те Ширше Правило Святого Василія. Воно належить до василіанської духовності, але також має універсальне значення:
«Хто провадить, той повинен пам’ятати Слово Апостола: «Будь зразком для вірних» (1Тм. 4, 12). Нехай його життя буде добрим прикладом кожної Христової заповіді, щоб тим, яких виховує, не дав жодної підстави думати, що якусь Господню заповідь неможливо виконати чи можна нею злегковажити. [...] Смиренність, лагідність поведінки та покора серця нехай будуть характерною рисою того, хто провадить. [...]
Крім того, він мусить бути милосердний, вирозумілим для тих, які через брак досвіду занедбали якийсь свій обов’язок. Не повинен мовчати на гріх, але лагідно й терпеливо поводитися з непослушними і подавати ліки з усяким милосердям і поміркованістю. [...] Повинен мати силу опертися сильним і зносити слабкість немічних…; Повинен любити своїх братів, як лікар і слуга всіх (ШПр 43); або як та годувальниця, що доглядає своїх дітей…» (КПр 98).
Сестро Еділмо, ми сердечно вітаємо Вас з обранням на Генеральну настоятельку та з болем серця з Вами прощаємося.
Знаємо, що Ви входите у це служіння у нелегкий час сучасної кризи богопосвяченого життя, зокрема жіночого, позначене старінням теперішньої генерації чернецтва і браком нових покликань. Однак, надія на Ісуса Христа вносить радість.
Папа Франциск 22 травня 2017 року, у зверненні до Згромадження Сестер Паолінок, між іншими повчаннями, сказав таке: «Будьте пророками радості - євангельської радості. Ця радість (ентузіазм) зроджується зі зустрічі з Христом під час особової і спільнотної молитви, у щоденному слуханні Слова Божого, у зустрічі з братами та сестрами, у радісному співжитті у спільноті, навіть серед наших обмежень… Бути пророками радості, яка зроджується з почуття, що ми люблені, а ми такими є, бо Господь нам простив… Справжня радість ніколи не самозакохана, чи зосереджена на собі… Видаляйте рака зневіри»!
Молимося з Вами і за Вас, сестри, щоб Дух Святий, вас провадив! Благословення Господнє на Вас!
+ Діонісій
Рим, 11.8.2021