Проповідь Владики Діонісія у сьому Неділю по Зісланні Святого Духа

Мт. 9, 27-35; Рим. 15, 1-7

Дорогі в Христі брати і сестри! «Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати. Догодити ближньому на добро: на добро, для збудування. Щоб ви однаково думали за Ісусом Христом; одними устами хвалили Господа. Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу. Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху…» Євангеліє говорить нам про оздоровлення двох сліпців і німого, що був біснуватим. Євангелист Матей оповідає про 10 чудес зцілень після того, як проголосив свою Нагірну проповідь. Як Мойсей на горі Синай, так Ісус на іншій горі проголошує науку, яку Він приніс від Бога Отця. Проголошує Блаженства, вказує, що він не скасовує, а доповнює закон. І повним авторитетом говорить: «Було сказано:

«Око за око, зуб за зуб». А я кажу вам: «Не противтеся злому!». «Було сказано: «Люби ближнього, а ненавидь ворога свого». А я кажу вам: «Любіть ворогів ваших, моліться за них». І далі: «Будьте досконалі…, будьте милосердні, як Отець ваш небесний». Він на цій горі навчає нової молитви, якою молився до свого небесного Отця. Застерігає, щоб не мати поведінки фарисеїв, які довго моляться, щоб тільки по- казатися, постять, щоб інші бачили. Вчить не збирати собі скарбів на землі, не клопотатися надмірно, а дивитися на пташок, що не сіють і не жнуть; на польові лілеї, як ростуть вони… Навчає не судити ін- ших… У Нагірній проповіді Ісус виступає як Учитель, а в наступних главах Євангеліст Матей оповідає про 10 чудес зцілень, у протилежному сенсі до тих 10 єгипетських кар, заради яких Господь визволив Ізраїльський народ з дому неволі. Ісус не прийшов у цей світ карати, а спасти людину.

Отже, ці два зцілення, які ми слухали у цій Євангелії, є останніми з цієї серії десятьох зцілень: Ісус зцілює двох сліпих і німого, який був заблокований дияволом і не міг говорити. Сліпі кричали: «Помилуй нас, сину Давидів. І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?». Коли вони сказали так, Ісус доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай Вам станеться за вашої вірою. І відкрилися їхні очі… Чудо відбувається у хаті, у спільноті, у Церкві, і на основі віри сліпців. Німий не мав спроможності висказати свою віру, проте мають віру ті, що його приводять. Віра є справа особиста і спільноти віруючих.

Ці два зцілення показують Божу силу, яку Ісус Христос сприймає від Бога Отця, на противагу стерильного навчання фарисеїв і садуке- їв, які тільки зберігали назовні закон, мов ті гроби побілені. Господь прийшов, щоб нас зцілити і визволити від диявольського рабства, від сліпоти духовної і тілесної. Проте Ісус Христос поніс на собі всі наші недуги і вів затяжну боротьбу проти диявола. Щоб ми зцілились і визволились від диявола, Господь потребує нашої співпраці, нашої віри. Чи ти віриш, що я можу це зробити?

A як Христос виліковує? Силою, яку йому дає Бог Отець! Як він черпає цю силу? Своєю молитвою. Яка Його молитва? Це звернення до свого Небесного Отця: «Отче мій!», а нас навчає звертатись до того самого Отця, і мовити: «Отче наш!

Нехай святиться твоє ім’я!
Нехай прийде твоє царство… любові.
Нехай буде воля твоя!
Хліб наш насущний…
Прости нам…
Не введи нас у спокусу…
Визволи нас від лукавого….

І ця молитва нас зцілює і визволяє від лукавого. Але тільки тоді, коли не обмежується до молитовної формули, а є стилем нашого життя.

+ Діонісій Ляхович, ЧСВВ,
Апостольський Екзарх

м. Терні, 23. 07. 2017