У неділю Всіх святих українського народу, 3 липня 2022 року, Апостольський Екзарх Владика Діонісій Ляхович, Протосинкел о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, Канцлер о. д-р Петро Голіней, Директор відділу «Мігрантес» о. Марко Семеген, а також ректор Папської Української Колегії св. Йосафата о. д-р Луїс Касіян, ЧСВВ, відвідали українську громаду у м. Каттоліка, з нагоди святкування 10-літнього ювілею священства душпастиря громади і Директора Карітасу Екзархату о. Володимира Медвідя.
Під час проповіді на Божественній Літургії, Владика Діонісій звернув увагу присутніх на постаті святих українського народу. «Синод УГКЦ встановив четверту неділю після Зіслання Святого Духа для прослави українських святих та їхніх подвигів, а для нас і для грядучих поколінь поставили їх як наших світильників і приклад для наслідування».
Проповідник зазначив, що «Україна має багато святих: Володимира та Ольгу, преподобних Антонія і Теодосія – засновників українського монашества; святих мучеників Бориса і Гліба; священномученика Йосафата, подвижника церковного єднання. Маємо пратулинських мучеників, блаженних мирян; наших двадцять шість новомучеників, проголошених Папою Іваном Павлом ІІ, в яких є єпископи, єпархіальні священники, монахи, монахині та один мирянин, які постраждали в часи комуністичного переслідування в Україні між 1935 —1973 роками та загинули як мученики за віру. У число новомучеників входить і священик Омелян Ковч, який загинув у нацистському таборі «Майданек» (Польща) і преподобна мати Йосафата Гордашевська, засновниця Сестер Служебниць».
За його словами, їхні приклади, зокрема, у теперішній час випробування війною, є дуже цінними, адже вони «не складали рук перед труднощами – вистояли, не зрадили своєї віри й Церкви, а боролися доброю борнею, скінчили біг - віру зберегли», тому також і ми, дивлячись на приклад їхнього життя, можемо тепер «виявити нашу глибоку віру в Господа Бога та показати нашу діяльну солідарність з потерпілими, йти назустріч тим, що потребують милосердного серця. Ми покликані продовжувати путь геройства наших святих».
«Наші святі – це світло для нас! Вони освічують нашу особисту життєву дорогу й путь життя Церкви. Вони змогли, і зможемо ми! Вони перемогли, з Божою допомогою, переможемо і ми! Як Авраам, який без надії надіявся, також нам прийдеться щось подібне переживати в житті» - підсумував Архиєрей.
Після Святої Літургії Протосинкел о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, від імені Владики, духовенства і вірних, звернувся до о. Володимира зі словами привітання, зазначивши: «Десять років в житті людини здається невеликим відрізком часу. Ще меншим цей проміжок виглядає на фоні тисячолітньої людської історії. Проте, десять років служіння священника, десять років жертовної самопосвяти, уділення Святих Таїств, служіння Служб Божих є дуже довгим та змістовним часом, що неодмінно принесе добрі і щедрі плоди. Адже впродовж усього цього періоду священник, подібно до Божої Матері, на кожній Святій Літургії, подає Ісуса Христа Божому люду».
Відділ Комунікації Апостольського Екзархату