14 січня громада Святого Василія Великого в Галларате відзначила два роки від свого заснування та храмовий празник. На спільне свято до цієї маленької та молодої громади, яка була заснована 16 січня 2022-го року прибули вірні з інших громад Апостольського Екзархату, а саме із міст Варезе та Меда. Святкування розпочалось із привітального слова дона Рікардо Феста, місцевого декана та настоятеля базиліки Успіння Пресвятої Богородиці, який подякував місцевій громаді за присутність в місті, за молитви, свідчення незламної віри та вірності Богові, своїй Церкві та своєму народу.
Священник, зокрема, подякував усім вірним за те, що громада від самого початку свого заснування старається брати активну участь в різних ініціативах місцевої італійської парафії та долучається до плекання дружньої, духовної атмосфери в місті.
Найголовнішим моментом святкування стала Божественна Літургія, у якій, крім місцевого душпастиря о. Володимира Містермана, взяли участь також душпастирі Апостольського Екзархату: о. Тарас Остафіїв, душпастир Трьохсвятительскої громади м. Монца, та о. Микола Щербак, душпастир громади Покрову Пресвятої Богородиці м. Комо.
Під час богослужіння душпастир із Комо виголосив проповідь, в якій, на основі євангельського читання про Закхея, запросив усіх вірних до плекання глибоких та автентичних відносин із Спасителем. Проповідник наголосив на тому, що найбільшим спокусам ми зможемо протистояти лише тоді, коли через глибоке покаяння та навернення, будемо закорінені в Христі через Таїнства Церкви та будемо живитись Його Словом.
Після спільної молитви місцевий душпастир подякував священникам та усім присутнім за участь в Божественній Літургії і побажав залишатись вірними Богові, щоби могти перейти усі життєві труднощі та випробування, зокрема випробування війною. «Не випадково Господь зробив так, що громаду в м. Галларате було засновано за місяць до повномасштабного вторгнення ворожих, російських військ до України», - зауважив о. Володимир. - «Всемилостивий Господь прекрасно знав, що українці в цьому північно-італійському місті та околицях потребуватимуть мати таке окреме місце, де зможуть заносити молитви за свою Батьківщину, за свій народ і військо, і де зможуть заліковувати свої рани через молитву та Таїнства Церкви».
Продовжилося святкування за трапезою в місцевому парафіяльному приміщенні, де всі мали можливість побути разом, помолитись, поколядувати та доторкнутись серцем до всього рідного. Бажаючи одні одним миру та перемоги, присутні були одгостайні в тому, що «єдність – це велика сила, а єдність у Бозі – це непереможна сила, яку не під силу здолати жодному ворогу».
Свято вдалось організувати завдяки працьовитим українським рукам, люблячому, небайдужому та дуже щедрому християнському, українському серцю, яке любить Бога і свій народ.
Надзвичайно важливим моментом святкування було те, що під час храмового празника присутні могли за пожертви придбати «Мед надії» (зібраний в час війни) та карпатські чаї. Таким чином, вдалося зібрати 520 євро, за які місцева громада закупить обігрівачі для воїнів та разом із іншою необхідною допомогою найближчим часом відправить до України.
Повідомив о. Володимир Містерман