Проповідь владики Діонісія на Благовіщення Пресвятої Богородиці


Лк 1,24-38; Євр 2,11-18

Дорогі брати і сестри!

Мир Вам!

Ми слухали Євангеліє з Благовіщення і відповідь Марії Ангелу Гавриїлу: «Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову!». Ця відповідь зберігалася у серці Богородиці навіть тоді, коли вона стояла під хрестом. Така сама була молитва пророків і самого Ісуса Христа. Стати перед Господом і сказати: «Ось я!», «Я тут!» Говори, Господи, твій слуга слухає!» і «Нехай зі мною станеться по твоєму слову!». До речі, сьогодні існує така течія в нашій Церкві, щоб Богородицю звати «Рабинею Господньою», покликаючись на буквальний переклад цієї відповіді з грецької мови. Рабиня не є вільною особою. Богородиця очищена від усякого рабства, абсолютно прозора, вільна, чиста, без найменшого закриття. Прийшла бо повнота часу, коли людина може у повній відкритості розмовляти з Богом, не ховаючись від нього як Єва. Вона дає простір для Святого Духа, і Бог може воплотитися в її лоні. Бог нікого не змушує, і чекає на вільну відповідь людини! Ісус також нікого не змушував, щоб ішов за ним, а кличе: «Якщо хочеш іти за мною»...

Богородиця абсолютно відкрита до Господа Бога і повністю відкрита для потребуючих, бо зразу ж після Благовіщення, почувши про вагітність своєї родички Єлисавети, Марія «зібралась, і пустилася швидко в дорогу в гірську околицю», трохи більше ніж 150 км, важкою і небезпечною дорогою, чотири дні ходи. Вона не боїться такої дороги, аби тільки послужити Єлисаветі. Не здійснила б цього рабиня! «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк 1,45) – тими словами привітала її Єлисавета. Блаженна та, що повірила... Так глибоко повірила, що воскреслий Ісус не потребує їй з’являтися після свого воскресіння, бодай нічого такого не має записано у Святому Письмі. А Христос з’являвся тільки тим, що були слабкі у вірі, і тому картає невірного учня Тому: «Побачив мене, то й віруєш! Блаженні ті, що не бачивши, увірували» (Йо 21,29), хоча й деякі побожні люди хочуть «захистити» Богородицю стверджуючи, що Христос спершу їй об’явився. Богородиця не потребує такого захисту, це було б пониженням її віри.

Тропар Благовіщення це таїнство оспівує такими словами: “Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою»”. Це повнота часу довгої історії спасіння. Це початок Нового Завіту: у лоні Марії Бог з’єднався з людиною на віки, нерозривним союзом. Людина вже має доступ до спасіння, якщо вона єднається з Тим, що з’єднав Бога і людину – з Ісусом Христом. Це Благовість для кожної людини!

Ми покликані Святом Благовіщення повірити в Божий задум щодо нас. Богородиця є тим найвищим зразком, як відкрити себе на той Божий задум, сказати Богові оте «Так!», як вона сказала; «Так!», що буде продовжуватися у Молитві Господній: «Так, Отче, Нехай святиться твоє ім’я; Нехай прийде твоє Царство; Нехай буде твоя воля»… Це слухняність на Боже Слово, гостинність, готовність, відданість, радість… «Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Господі, Спасі моїм»… також і посеред життєвих випробувань.

Сьогодні ми також слухали читання з листа до Євреїв, а останні слова були такі: «Хто страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу» (Євр 3,18). І допоможе нам, у наших пробах. Саме слово «Гавриїл» перекладається як «сила Божа». Сила Божа, яка долає навіть найбільші життєві випробування.

Тому сьогодні величаємо Богородицю, співаючи:

"Архангельським голосом кличемо до Тебе, Пре¬чиста: "Радуйся благодатна, Господь з Тобою".

Допомагай і нам, Богородице, відкриватись на Божий задум щодо нас, сказати «Так!» Богові навіть серед найбільших проб. І Бог дасть нам силу, Амінь.

+ Діонісій, 7.04.2019