РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ІЄРАРХІВ

УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Всесвітліші і всечесніші отці,

преподобні брати і сестри в монашестві,

дорогі в Христі брати і сестри!

 

Христос рождається! Славімо Його!

 

«Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, 

що буде радістю всього народу: 

Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. 

І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”» 

(Лк. 2, 9-11)

Словами Ангела Христова Церква звіщає нам усім велику радість: народження нашого Господа і Спаса, обіцяного на початку людської історії (Буття 3, 15) і воплоченого, коли сповнився час Божої обітниці (Гал. 4, 4). Народження Спасителя поклало край пануванню диявола і темних сил та визволило людство і людину від поневолення гріхом і від приреченості на смерть. Тому з народженням Христа до нас завітала нова радість, незрівнянна з будь-якою дотепер знаною у світі. Славна наша колядка невипадково говорить про те, що «нова радість стала, яка не бувала». Це – радість повернення людства до оживляючої єдності з Богом, яку ми осягаємо через Господа нашого Ісуса Христа. Це – радість спасіння і визволення від гріха, яке дарує нам Господь, бо Він приходить з єдиною метою: «спасти народ свій від гріхів їхніх» (пор. Мт. 1, 21). 

Тому немає кращого способу по-християнськи приготуватися до Христового Різдва і по-християнськи відсвяткувати його, як – допустити цю Божу радість до свого серця і життя у Таїнстві примирення і покаяння. То ж традиційно в наших парафіях в часі приготування до Різдва Христового душпастирі проводять дні духовної віднови, реколекції, запрошуючи вірних «приступити із довір’ям до престолу благодаті» (пор. Євр. 4, 16) та з «радістю зачерпнути воду із джерел спасіння» (Іс. 12, 3) у Таїнстві святої Сповіді. Сподіваємося, що і цього року, попри триваючі обмеження і карантинні норми, в наших спільнотах не забракло таких благодатних днів і моментів духовної віднови, а вірних заохочуємо і надалі користати з цього дару, який приносить нам Новонароджений Спаситель, щоб в наших душах оселився Божий мир, а серце сповнилося небесною і ангельською радістю (пор. Лк. 15, 7.10). 

Звертаючись до пастухів у полі біля Вифлеєму, Ангел Господній сповістив, що Спаситель їм «сьогодні» народився. Оте євангельське «сьогодні» започаткувало новий відлік історії, новий період благодаті. Проте, оскільки наш Господь - Спаситель всього людства, оте «сьогодні» має тривале, можна сказати – понадчасове значення. Воно стосується також і нас із вами. Спаситель народжується і для нас сьогодні, щоб наше «сьогодення» освятити, а нас у цьому сьогоденні відкупити і обожествити. 

А наше «сьогодні» так дуже потребує Божого спасіння! Бо в ньому ще триває змагання між добром і злом, в якому ми, полишені самі на себе, ніколи не здобудем перемогу. У ньому ми несемо тягарі наших гріхів, які лише Господня ласка може очистити і подолати. У нашому «сьогодні» кривавлять рани від війни на Сході України; воно позначене страхом перед смертоносним вірусом і смутком за померлими від нього рідними і близькими; до нас сьогодні так часто навідуються тривожні вістки, що збільшують у наших душах відчуття непевності, тривоги і страху. 

У цьому нашому «сьогодні» для нас із Вами народжується Він – Христос Спаситель, Який прийшов, щоб ми мали життя і щоб вповні мали (пор. Йо. 10, 10), і Який сьогодні простягає до нас із ясел свої Божі руки і кличе з невимовною любов'ю: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11, 28). 

Потішені нашим Новонародженим Спасителем та скріпленні божественною благодаттю, ми самі можемо стати для наших ближніх носіями радості і надії, кличучи до них словами прадідівської колядки: 

Нуте, нуте, браття сусіди,

Час вже забути про всякі біди.

Час понехати смутки, печалі,

Вже бо доволі ми їх зазнали.

Нині, нині хай нам вітає

Радість, що вічний Бог ся рождає!

Насамкінець Господній Ангел вказує на розпізнавальний знак, за яким пастушки віднайдуть Воплоченого Бога: «І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк. 2, 12). В убогій незахищеній дитині пастухи віднаходять Спаса світу. У цій дитині вони Його зустрічають і віддають йому поклін, а царі складають перед ним свої дари. Від того часу і назавжди убога людина стає таїнством присутності Бога, місцем зустрічі віруючих з Богом. Таким чином, Христове Різдво вчить нас розпізнавати присутність нашого Бога в убогих, маргіналізованих, знедолених, стражденних людях, і в них та через них оточувати нашою увагою, пошаною і турботливою любов'ю самого Воплоченого Бога. Саме різдвяний час, коли навколо панує радісний родинний настрій, спонукає нас ще більше звертати увагу на тих, кому поруч з нами бракує людського тепла, уваги і підтримки. Наближаючись до них в поставі милосердної любові і служіння, ми водночас робимо крок назустріч Богові. 

У нашому народі існує гарний звичай на Святвечір залишати за святковим столом одне місце порожнім – як знак пам'яті про рідних і близьких померлих, але також – як знак відкритості до потребуючого вбогого. Нехай цей гарний звичай не залишиться лише прадавнім ритуалом, нехай радше стане спонукою до дії, щоб віддати шану Христові у потребуючій людині і то цілком конкретно: прийняти в дім мігранта, підтримати новоприбулого із рідної землі, - адже і ми самі ще зовсім недавно зазнали труднощів і поневірянь мігрантів!; поділитися харчами чи одягом із  тими, хто їх потребує; навідатися до недужого; подарувати усмішку і добре слово пригнобленій людині. Роблячи це, ми відкриватимемо у нашому житті щораз то більше таїнственну присутність Бога, Який приходить до нас у невинному Дитяті та наближається до нас у кожній потребуючій нашого тепла, підтримки і солідарності людині. 

Дорогі у Христі брати і сестри! Вітаємо Вас усіх із Різдвом Христовим та молитовно зичимо наповнитися радістю і вже сьогодні досвідчити благословляючу десницю нашого Господа над вами, над вашими рідними і усіма, кого ви носите в своїх думках, серцях і молитвах. Ділімося скарбом нашої віри і нашою різдвяною радістю та українською колядою із тими людьми, серед яких живемо, щоб кожна наша зустріч і кожне спілкування стали нагодою відчути близькість Бога, поклонитися Йому у наших ближніх і з вірою закликати: «Христос рождається!» - «Славімо Його!». 

Дано в Лондоні, Мюнхені, Римі, Парижі й Києві

дня 4 грудня 2021 р.Б.,

 

Єпископ Кеннет Новаківський

Єпископ єпархії Пресвятої Родини в Лондоні

Єпископ Богдан Дзюрах

Апостольський екзарх для українців в Німеччині й Скандинавії 

Єпископ Діонісій Ляхович

Апостольський екзарх для українців в Італії  

Єпископ Гліб Лончина

Апостольський адміністратор єпархії святого Володимира в Парижі

Єпископ Степан Сус

Куріяльний єпископ, голова Пасторально-міґраційного відділу Патріяршої курії УГКЦ