Гал. 4, 4-7; Мт. 2, 1-20

Христос Рождається!

Дорогі в Христі Брати і Сестри!

«Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки…, щоб ми прийняли усиновлення. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!» (Гал. 4, 6).

Вітаю усіх з Різдвом Христовим!

Бог посилає свого Духа у наші серця! Ми запрошені цього Духа Сина прийняти, і в цьому Дусі входити у таїнство Різдва. Ми запрошені увійти! Бо таїнство не має границь, воно – безконечність! Вічна новизна!

Мало хто говорить про невидиме діяння Святого Духа у Христовому Різдві. Проте, Ісус воплотився у лоні Діви Марії завдяки дії Духа Святого, тому-то вхід у Таїнство Різдва Христового може буде повним лишень завдяки світлу Духа Животворящого. 

Більше того, Святий Дух є наче «Предтечею» Ісуса Христа. Про дію Святого Духа говорять пророки, зокрема Єзекєїл, який каже, що прийде час, коли Господь вкладе нове серце, і нового духа у нутро людини, вийме кам’яне серце, а вкладе серце тілесне, кажучи: «Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом» (пор. Єз. 36, 26-28) та пророк Ісая: «Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрості й розуму, дух ради і кріпості, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме…» (пор. Іс. 11,1-9). Далі Господь говорить через цього самого пророка: «Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути…» (Іс. 42,1-7).  

Аж по довгій старозавітній історії прийшла повнота часу, коли Дух Святий сходить на Діву Марію і сила Всевишнього Її отінює; і святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк. 1, 35). Коли після Благовіщення Діва Марія спішить далеко, в гірську околицю, щоб допомогти Єлисаветі, Єлисавета «сповнилася Святим Духом», і розпізнала та визнала Діву Марію «Матір’ю Господа» (пор. Лк. 1,40-45).

Діва Марія надає абсолютній простір для дії Святого Духа, щоб Слово Боже з’єдналося нерозривним союзом з людською природою, щоб стало тілом і замешкало між нами. Безмежне таїнство Божої благодаті: Бог Отець так «полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо. 3,16). Син Божий залишає небо, применшує Себе самого, народжується під законом, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившись як людина, Він понизив Себе, ставши слухняним аж до смерті, смерті ж – хресної (пор. Фил. 2, 6-8). До речі, навіть на деяких іконах Різдва бачимо, що з неба сходить Святий Дух у вигляді променя.

У цей час ми запрошені Святішим Отцем Франциском і нашим Синодом «іти разом» з народом, під  проводом Духа Святого. Очевидно, щоб «йти разом», тобто синодальним шляхом, необхідно очистити серце від самолюбства, закриття у собі, відмовитись від кам’яного серця, бо, як каже святий апостол Павло, «тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить» (1 Кор. 2, 14).

Нехай цей Дух Божий заведе нас до печери - стаєнки, де мають захист бідні пастухи і тварини, під акорди колядки «Бог предвічний народився, прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь». Ми сьогодні запрошені з’єднатись з піснею ангелів: «Слава во вишніх Богу і на землі мир людям його вподобання». Ми запрошені відкритися для Духа Святого, щоб луна пісні дійшла до глибини нашої душі, нам варто дати Йому час діяти, не поспішати. Коли пісня затихне і ангели знімуться на небо, подивімося очима на ту подію, яку Господь об’явив нам, разом з пастушками, адже вони побачили Марію, Йосифа і дитятко, яке лежало у яслах. Щоб і ми їх побачили… 

Пастухи почули, побачили, розповіли… Почули те, що їм сказав ангел: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу». Вони у своїй простоті почули і побачили все те, що сталось, а також, правдоподібно, поділились із сім’єю Йосифа та Марії тим, що мали: сиром, молоком; а відійшовши, розповіли іншим те, що чули і бачили, або, іншими словами, стали першими місіонерами…  Подивімся на Марію! Вона пильно зберігає те все, роздумуючи у своєму серці. Слухає, сприймає, роздумує. У глибині свого серця Вона є Господньою слугинею, яка може казати: «Ось Я Господня слугиня. Нехай зо Мною станеться по Твоєму слову!» Вона повністю віддана проводові того Духа, що на Неї зійшов. Тут у стаєнці, у втечі до Єгипту, у хресній дорозі Ісуса, і як Господня слугиня стоїть під хрестом, на якому вмирає Ісус. «Ось я Господня слугиня», коли вкладають мертве тіло Ісуса знову в печеру, у гріб. 

Бачимо у печері, в усій її простоті співучасть усіх Божих створінь: матеріальний світ – печера, ясла, сіно; тваринний світ – вівці, віл, осел; світ людини – пастушки і царі, бідні і багаті. Між усіма тими світами повна гармонія, так, як Бог їх створив. А це показує, що Царство Небесне вже між нами!...

Святий Дух у Христовому Різдві діє таємно, непомітно, Він присутній у цій простоті, в убожестві. Тверді ясла і колюче сіно мають своє значення у ділі спасіння. Святий Дух, Який непомітно провадить ангела Господнього, з’являється у сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу» (Мт. 2, 13). Втікайте, бо гордий, владолюбний, злосливий Ірод, не може стерпіти те, що народився Цар. Наказує вбивати невинних дітей, щоб між ними вбити і народженого царя Ісуса. Пізніше Пилат спитає нашого Спасителя: «То Ти таки цар?... Так! Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос Мій» (Йо. 18, 37). Царство, яке приносить Ісус з висот, збудоване на любові та істині…

Дух Святий непомітно супроводить Святу Родину важкою дорогою до Єгипту. Пустиня, різні небезпеки, переживання про достатній для подорожі запас води та поживу, про одяг, тощо. Як непросто Пресвятій Родині з малим Дитятком на руках верстати шлях на чужині… Про це знають ті, які пережили таку долю в минулому чи переживають сьогодні. 

Далі Пресвята Родина повертається в Ізраїльський край та розпочинає скрите життя у Назареті упродовж 30 років, переходячи через різноманітні життєві «вогні і води»…. Дух Божий присутній. Він не звільняє святих осіб від переживань, від небезпек, від праці у поті чола. Він таким чином виховує людину, провадить до зрілості: «Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа» (Йо. 3,8). Все життя Ісуса Христа – це дія Святого Духа. Силою Всевишнього Ісус діє безперервно -  від Воплочення до смерті на хресті, воскресіння і вознесіння на небо. 

Ісус «радіє Святим Духом і промовляє: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так Тобі подобалося» (Лк. 10, 21). Силою Святого Духа Він робить чуда, бісів виганяє (пор. Мт. 12, 28); і мертвих воскрешає, а також приймає хрещення «духа і вогню», гірку чашу страждань (пор. Мр. 10, 38).

Ісус просить Отця, щоб цей Божий Дух був також з нами повіки, Дух утішитель, Дух істини, Якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Святий Дух, що з нами перебуває, єднає нас, провадить, утішає, уводить у всю правду, нагадує те все, що Ісус говорив, щоб ми продовжували діло Спасителя у світі (Пор. Йо. 14 - 17). 

Дорогі в Христі Брати і Сестри! Я трохи Вас попровадив дорогою Святого Духа. Дайте простір для Духа Божого, щоб Він Вас провадив житейськими дорогами, і не дав помилитися!

Благословенних Вам Свят Різдва Христового у світлі Святого Духа!

+ Діонісій

Катедральний храм святих мучеників Сергія і Вакха 

та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці, 

м. Рим, 25.12.2021