У четверту неділю Великого посту, 19 березня, Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, очолив паломництво вірних Венеціанського деканату до санктуарію Люрдської Матері Божої у К’ямпо (Віченца). Учасниками прощі стали церковні громади таких міст, як Верона, Віченца, Тренто, Бользано, Порденоне, Падова.
По прибуттю в санктуарій прочани приступили до святого Таїнства Покаяння, та мали можливість молитовно зануритись в атмосферу цього непересічного для християн місця.
Про історію цього місця можете дізнатись за цим посиланням.
О 13:30 у новій церкві санктуарію розпочалася Божественна Літургія, яку очолив Владика Діонісій, у співслужінні Протопресвітера Венеціанського деканату о. Василя Кишенюка, та отців деканату: о. Августина Бабяка, о. Андрія Кулієвича, о. Михайла Лехновського, ЧСВВ, о. Івана Чверенчука. Ще одним співслужителем цієї Божественої Літургії був капелан Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ о. Василь Рак, присутність якого була свідченням та пригадуванням кожному із прочан важливості підтримки та молитви за військовослужбовців, котрі щоденно з любові до своїх рідних та Батьківщини ризикують віддати своє життя. Також спільно з служителями Апостольського Екзархату молився директор відділу «Мігрантес» Дієцезії Віченца о. Серджо Дуріґон.
У своїй проповіді Апостольський Екзарх пригадав вірним, що ми перебуваємо у часі наближення до свята Благовіщення, і посилаючись на уривок Євангелії про чудо в Кані Галилейській, наголосив, що на прохання Марії Ісус здійснює перше чудо. “Богородиця звертає увагу Ісуса, що весільним гостям бракує вина: «Вина не мають». У теперішній час вона каже до свого Сина: «Життя не мають»…”, апелюючи до цих слів, проповідник змалював трагедію, яку переживає український народ через вторгнення росіян, адже за словами єпископа, сьогодні, як ніколи раніше в українців забирають життя, росіяни руйнують ракетами цілі міста та цивільне населення в них, агресори крадуть дітей та висилають їх у росію.
Ця війна, на думку Екзарха, перетворила Україну у “великий шпиталь, де весь народ є травмованим”. «Саме тому, ми сьогодні, за прикладом Пренепорочної Діви Марії, покликані стати тими лікарями, які просять в Ісуса про життя для своїх ближніх, ми повинні, як Марія, сприяти тому, щоб відбулося чудо для наших ближніх, які страждають. Цим чудом може стати наша посмішка, підтримка, турбота про тих, хто через цю війну став нужденним. Чудом стане, зокрема, наша любов, адже завданням цієї прощі є «перетворитися від тих, що ранять, на тих, які люблять, щоб ми були лікарями душ і тіл», наголосив проповідник, і це буде те чудо, яке Господь вчинить для когось через нашу любов.
У другій частині проповіді Владика Діонісій звернув увагу прочан на молитву «Отче наш», якої, як він зазначив, ми маємо вчитися все наше життя. Апостольський Екзарх поділився своїми роздумами про цю молитву, відповідаючи на знаки часу. Він подав духовні настанови, як ми сьогодні маємо молитися «Отче наш», як кожен християнин повинен взивати до Бога «Отче», коли Україна та українці стають «агнцем», що вмирає за гріхи світу.
Також слід зазначити, що в цій частині проповіді єпископ поділився особистим досвідом Хресної дороги під час недуги коронавірусу, що дало можливість прочанам по-новому пережити Хресну ходу, що відбулася по завершенні Літургії та Архиєрейського благословення вірних.
Хресна дорога на завершення прощі стала тим фактором, що допоміг поєднати у серцях паломників страждання Христа зі випробуваннями українського народу сьогодні. А головно пригадала учасникам паломництва, що якими б важкими не були страждання все ж остаточним словом в Історії Спасіння є не смерть, а життя.
Повідомив: бр. Андрій Поливка