«Я ніколи не забуду той день, коли почалася війна. Того 24 лютого о 4 ранку мені подзвонив мій брат. Він сказав, що аеропорт розбомбили, що він чув звуки ракет. Коли телефонний дзвінок закінчився, я зрозумів, що це міг бути останній раз, коли я з ним розмовляв». Так о. Ігор Крупа, капелан української громади св. Йосафата Апостольського Екзархату описав італійському виданню «Темпі» жах війни, розв’язаної вторгненням Росії в Україну, яка принесла «смерть, масове знищення та спустошення». Про це він заявив 7 вересня у Мілані, звертаючись до сотень вірних різних конфесій, які належать до Ради Християнських Церков, асоціацій і рухів, що взяли участь у ході за мир і в молитовному чуванні під головуванням Архієпископа Мілану Монс. Маріо Дельпіні.

Впродовж шляху молільники йшли, молячись на вервиці, яку святий Іван Павло ІІ назвав «атомною бомбою Церкви», за припинення війни в Україні та страждань, спричинених конфліктом. «Це була важлива маніфестація, щоб продемонструвати, що християнський світ і Міланська Церква близькі до українського народу, який продовжує страждати», – пояснює о. Ігор, підкреслюючи, що молитися не марно, адже «християнин молиться за мир, який може прийти тільки від Бога. Не випадково Ісус сказав: «Мир залишаю вам, мир мій даю вам». Тобто цей мир не може прийти від світу».

Бути «ремісниками» цього миру не є ані простим, ані безболісним. Це передбачає «розповідати про речі такими, як вони є, і не обмежуватися напівправдою», — продовжив український капелан, який перебуває в Мілані з 2015 року. Одна справа — страждати від економічних наслідків війни, інша — «відчути її на власному досвіді. Щодня чути звуки ракет, що пролітають над вашим домом, боячись за життя своїх близьких».

Саме тому о. Ігор закликав присутніх молитися не лише за припинення війни, але й «за навернення тих, хто благословляє цю війну, тих, хто наказує вбивати, бомбити і знищувати мій народ».

Під час молитовного дійства повчальне слово виголосив і Архієпископ Мілану. У міжнародному контексті, в якому, здається, немає місця для діалогу, Монс. Дельпіні провокативно запитав: «Ми молимось і проводимо це чування, це прекрасно, але хто нас слухає?»

«Не глави держав, - продовжує він, - ні ті, хто бореться, «це Бог слухає нас. Ми наполегливо молимося, щоб він вислухав нас, в надії, що колись, можливо, ми зможемо говорити про Мілан як про лабораторію миру».

За матеріалами видання Tempi