У неділю, 18 жовтня 2020 року, українська парафія святих Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі відсвяткувала храмовий празник.

Урочисті Богослужіння з нагоди храмового свята розпочалися ще напередодні, 17 жовтня, Великою Вечірнею з Литією, яку очолив преосвященний владика Діонісій Ляхович, делегат з повними правами апостольського екзарха для вірних візантійського обряду, що проживають в Італії. Архієрею співслужили єрей Руслан Сідельник, віцепрарох Української парафії святих Сергія та Вакха в Римі та єромонах Андрій Глабше, Т.І., дияконське служіння звершував єродиякон Андрій Сивак, Т.І.

Кульмінаційним моментом святкування храмового празника була Божественна Літургія святителя Йоана Золотоустого, яку очолив в неділю, 18 жовтня, преосвященний владика Діонісій Ляхович. Співслужили архієрею єрей Тарас Остафіїв, парох Української парафії святих Сергія і Вакха в Римі, протоєрей Марко Ярослав Семеген, ректор прокатедрального Собору Святої Софії в Римі, ієромонах Маврикій Попадюк, радник протоархимандрита Василіанського Чину; протоєрей Петро Голіней, секретар преосвященного владики Діонісія та ієромонах В’ячеслав Окунь, Т.І.

Богослужіння співом супроводжував парафіяльний хор під диригуванням п. Галини Громик.

У святкуванні храмового празника української парафії в Римі взяли участь представники українських монаших згромаджень і чинів в Римі, студенти української папської колегії святого Йосафата та чисельно зібрані українські віряни з Рима та околиць.

Звертаючись до присутніх молільників зі словом проповіді, владика Діонісій звернув увагу на важливі, на його думку, аспекти з життя та мучеництва покровителів кадерального храму Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Італії: святі Сергій і Вакх є мучениками, тобто засвідчили найвищою мірою, добровільно і свідомо пішовши на смерть, свою вірність Ісусові Христові: «[…] ці два мученики […] не були ані єпископами, ані священиками, ані монахами, а були воїнами. А ви знаєте, що, будучи воїнами, не є легко свідчити про Ісуса Христа, бо у війську буває по-різному. […] Вони були мирянами, звичайними людьми, тому це заохочує ще більше, особливо мирян, бути свідками Ісуса Христа», - зазначив проповідник.

«Саме приклад наших святих покровителів, Сергія і Вакха, - підркеслив преосвященний владика Діонісій, - є для нас прикладом відважних свідків віри та прикладом добрих мирян. Саме до цього закликає нас Церква тепер, щоб могти дати відповідь тій кризі віри, яка є сьогодні у світі, тій великій апостазії, яка зараз панує в Європі. Сьогодні Церква закликає нас повернутися до чистоти Святого Євангелія, до слів Ісуса Христа».

Відтак архієрей підсумував: «Тому ми маємо велике завдання, подібно як мали святі Сергій і Вакх – стати свідками віри у світі, в якому живемо».

Після відпусту Літургії преосвященний владика Діонісій виголосив многоліття Святішому Отцеві Франциску, Папі Римському, Блаженішому Патріарху Святославу, всьому присутньому духовенству та всьому українському народові в Україні та по цілому світі.

З окремим словом вдячності до преосвященного владики Діонісія звернувся єрей Тарас Остафії, який подякував архієрею за очолену молитву, глибоке та повчальне слово проповіді та виголоси єпископу многоліття. Також о. Тарас подякував за присутність та спільну молитву усім священникам, що прибули на престольний празник, а також парафіяльному хору під керівництвом п. Галини Громик за молитовний супровід благоговійним співом Божественної Літургії, та численно присутнім парафіянам українського храму свв. Сергія і Вакха в Римі.

Також до присутніх у храмі молільників звернувся представник римського Вікаріату, Директор офісу «Міґрантес», священик П’єрпаоло Феліколо. Він високо оцінив працю українського духовенства для своїх співгромадян та відзначив глибоку побожність українських мігрантів в Італії, та в Римі зокрема, і побажав усій парафіяльні спільноті благословенного святкування престольного празника.

Також до присутніх у храмі молільників зі словом привітання звернувся о. Макро Семеген, який привітав усю парафіяльну громаду катедрального храму святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі і подарував факсимільне видання архієрейського служебника церковнослов’янською та латинською мовами, що використовувався в храмі святих мучеників Сергія і Вакха в XVII столітті.

Після закінчення молитви в храмі, на площі перед церквою відбулося мирування, під час якого кожен отримав пам’ятну іконку та невеликий гостинець з нагоди парафіяльного празника.

Завершальним моментом святкування храмового свята стала молитва Акафісту свв. мученикам Сергію і Вакху, який парафіяльна спільнота молилася вперше, адже лише недавно він був перекладений з сербської та церковнослов’янської мов для вжитку в українській парафії святих Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі священником Назарієм Заторським.

Джерело: ukr-parafia-roma.it