У стінах прокатедрального собору Святої Софії у Римі 3 жовтня відбулася презентація книжки «І Слово Тілом стало» авторства Преосвященного Владики Діонісія Ляховича, Апостольського Екзарха для українців-католиків візантійського обряду в Італії. Подія відбулася за участю представників Курії Екзархату: Протосинкела о. д-ра Теодосія Р. Греня, ЧСВВ, Канцлера о. д-ра Петра Голінея, Судового вікарія о. д-ра Анібала Соутуса, та ректора собору і Директора Відділу "Мігрантес" о. Марка Семегена.
Унікальна збірка проповідей вийшла друком у видавництві «Нова Зоря» напередодні 75-річного ювілею її автора.
Сам єпископ так сказав про книжку: «Сказане піде за вітром, а написане залишиться. Ця книга – збірник проповідей, писаних під час моєї апостольської місії як візитатора для українців в Італії. Одночасно я думав про проблеми людей і прагнув через Слово Боже відповісти на них».
Отець Теодосій Грень розповів про структурованість видання. За його словами, людина щодня повинна шукати розвитку, і одним із джерел інтелектуального, культурного та духовного зросту є мудра книга. «Добра книжка дає нам можливість відкрити для себе щось інше, зокрема досвід іншої людини. У виданні ієрарха вміщено його життєвий досвід, те, що він навчився, пережив і, найважливіше, перемолився. Адже ці проповіді були виголошені за різних нагод протягом років його життя і служіння», - розповів душпастир. Цікаві аспекти життя і наукової праці автора книжки розкрив о. Петро Голіней. Він пригадав, що наприкінці XIX століття українці мігрували до Бразилії в пошуках кращої долі. Їм було тяжко, але, будучи на чужині, українці зберегли свою ідентичність. У цьому їм допомогла УГКЦ, зокрема через служіння отців василіан. «Владика нам багато розповідає про життя діаспори в Бразилії, - сказав о. Петро. - І там, виростаючи в українському середовищі, він до семи років не знав португальської мови. Тож бачимо приклад того, як у родині зберігався дух предків, народу і віри. Цікаво, що і дідо, і тато владики були народжені вже в Бразилії.
В одинадцять років він навчався в Малій семінарії отців василіан, у якій хлопці здобували середню освіту, далеко від рідного дому. Так формувався майбутній слуга Христовий». Після цього майбутній єпископ вступив до Чину святого Василія Великого, у якому, власне, о. Атанасій Купіцький прищепив йому любов до української книжки. Далі були студії в Римі, а після виходу із підпілля УГКЦ - від’їзд до України і викладацька праця. Канцлер Екзархату згадав відомі наукові богословські праці єпископа. Зокрема, «Історія спасіння. Дорога спільноти і Причастя», у якій вперше підіймається питання сопричастя як єдність з Богом і ближнім. Також «Любитимеш Господа Бога твого. Психологія зустрічі із Богом», що є перекладом з італійської мови, яка вийшла у видавництві отців василіан ще в 1993 році. «Лекції з метафізики», яка присвячена богослов’ю і філософії, що вийшла друком у Львівській богословській академії. Особливим відкриттям стала праця «Хроніка», яку владика продовжує писати і сьогодні, починаючи із тих днів, коли був іменований єпископом. «Це цінне джерело для майбутніх історичних досліджень становлення нашого екзархату, де вписана кожна наша спільнота в Італії і багато імен людей, з якими владика зустрічався протягом свого єпископського служіння. Це архівний шеститомний матеріал, який зберігається в монастирі отців василіан і в курії Апостольського екзархату. І нинішня днина теж буде в цій хроніці», - завершив промовець.
Особливістю цього видання є те, що воно надрукована на екологічно дружньому папері, який не завдає шкоди навколишньому середовищу. Вона складається з 5 розділів та 600 сторінок. У першому розділі, починаючи від неділі про Закхея, можна знайти роздуми проповідника над недільними євангеліями впродовж року. У другому розділі єпископ ділиться роздумами з нагоди Господських празників, а в третьому подає проповіді на Богородичні свята. У двох завершальних розділах Владика Діонісій розмірковує над важливістю постатей святих, на яких варто взоруватися в духовному житті, щоб чути Боже слово, ним жити і Його втілювати у власному житті та покликанні.
За материаламі прес-служби Релігійного товариства «Свята Софія»