«Паломництво - це мандрівка віруючої людини слідами Спасителя, яку паломник, на відміну від туриста, переживає значно глибше та зріліше. Паломник відчуває голод молитви, голод за Богом, який намагається заспокоїти під час прощі, бо нерідко в щоденному житті на це часу замало. З паломництва люди повертаються іншими і їхнє життя змінюється. Паломництво – це урок любові до Бога і ближнього, це нагода вчитися любити Христа, з Христом і для Христа». 

З такими настановами свого душпастиря о. Василя Гушуватого, у суботу, 14 жовтня, українці з Перуджі здійснили молитовне паломництво до чудотворного місця Santuario Madonna della Stella (Санктуарій Богородиці Небесної зорі), що розташоване в самому серці Умбрії – у м. Монтефалько. Там прочани провели час у молитві, а також дізналися про історію святого місця.

Отець Василь пояснив мету цієї прощі: «Мета нашого паломництва була особлива. Будучи далеко від рідного дому, ми глибоко усвідомлюємо важливість віри і цінність благословення. Тому, прочани їхали з різними наміреннями: хтось просив здоров’я, дякував Богу за отримані ласки, хтось молився за своїх дітей, рідних та знайомих чи готувався до важливого рішення і тому просив заступництва, хтосьжертвував прощу за навернення грішників і ворогів, але всі ми їхали з великої любові до Христа і Богородиці, щоб випросити Божих ласк для всіх людей, котрі просили нас про молитву, а найбільше, щоб підносити наші молитви за Україну, для її перемоги!»

На завершення прочани ще мали нагоду помолитися перед мощами святої К'яри з Монтефалько від Хреста і відвідати обитель сестер Августинок, в якому проживала монахиня до 1308 року.

Історична довідка

Santuario Madonna della Stella

Наприкінці 1861 року, і на початку 1862, Пресвята Діва Марія з’явилася п’ятирічному хлопчику, який грався біля руїн церкви Святого Апостола Вартоломея. Дитину звали Федеріко Ріггето (1857-1932). Богородиця з’явилася йому, покликавши по імені, і після того погладила його по голові і сказала «Рігетто, будь добрим!» Хлопець, повернувшись додому, повідомив матері, що Він бачив «прекрасну жінку», і розповів їй про свою з нею розмову. Його маленька сестричка Роза, яка гралася з ним, сказала, що не бачила жодної жінки.

Та згодом мати заборонила Рігетто знову йти до руїн без її дозволу, але він продовжував повідомляти матір про подальші об’явлення. Звістка про ці явища швидко поширилися і навіть перетнула регіональні кордони. Значний внесок у поширення новини зробили свідчення про благодатні чуда, отримані вірними, які відвідували церкву.

Архієпископ Сполето Джованні Баттіста Арнальді (1853-1867), який стежив за подіями, що відбувалися навколо маленької Церкви, і який першим повідомив публічно, зазначивши: «що, вже протягом кількох місяців являється Діва». Рігетто у віці 20 років вступив до Згромадження отців Сомаських як мирянин, залишаючись там до самої смерті. З цього моменту чуда відбувалися одне за одним, приваблюючи туди багатьох вірних.

Тому, було вирішено збудувати навколо чудотворного образу святиню. 21 вересня 1862 року Архиєпископ урочисто заклав перший камінь. Серед багатьох чудес, які відбулися в 1862 році, стало зцілення багатолітнього хворого Джованні Кастеллані на цукровий діабет, який миттєво зцілився, увійшовши до храму. 

На прохання вірних у 1869 році святиню було добудовано зовнішніми частинами, включно з дзвіницею та будівлею для опікунів. У 1878 році землетрус зруйнував новозбудовану церкву, але завдяки пожертвам багатьох вірних і Папи Лева XIII роботу було швидко відновлено. 11 і 12 вересня 1881 року новий Архиєпископ Сполето, Ельвезіо Маріано Пальярі, освятив святиню і присвятив Її «Maria Auxilium Christianorum» (Марія Помічниця християн). Пізніше, завдяки великій зірці, яка з’явилася поруч із стародавнім образом Діви Марії, вірні назвали святиню: «Богородиця небесної зорі».

Існує легенда про наявність цієї великої зірки, що розповідає про паломника, який заблукав по дорозідо церкви Святого Вартоломея і був скерований зіркою. У 1884 році святиню було передано отцям-пасіоністам, які по сьогодні опікуються нею і обиттелю.

У 1997 році нова церква вдруге сильно постраждала від землетрусу, який спустошив Умбрію та Марке. Та у 2005 році було завершено реставраційні роботи храму.

Свято Богородиця небесної зорі відзначається 8 вересня.

Свята К'яра з Монтефалько від Хреста

Друга донька Даміана і Джакоми, народилася 1268 році в Монтефалько, провінції Перуджа. З чотирьох років вона виявляла таку сильну схильність до молитви, що проводила цілі години, занурена в Божественну Любов. Відтоді вона також мала глибоку побожність до Страстей нашого Господа, і сам вид Розп’яття був для неї закликом до умертвлення, якому вона добровільно віддалася. За її великі чесноти, відразу після смерті, яка сталася в її монастирі Хреста в Монтефалько 17 серпня 1308 року, її почали почитати як святу.

Після смерті святої відкрили її серце і знайшли на ньому відбиті знаки Страстей. Побожна традиція повідомляє, що в серці К’яри можна побачити знаки Страстей Господніх: Розп’яття, бич, колону, терновий вінець, три цвяхи і спис, тростина з губкою. Її тіло вшановується в святилищі Монтефалько під опіковю монахинь августинок.

Минуло лише десять місяців після смерті К'яри, коли єпископ Сполето П'єтро Паоло Трінчі, 18 червня 1309 року розпорядився розпочати процес канонізації, оскільки, постійно відбувалися нові чуда і зростала відданість благочестивій монахині з Монтефалько. 8 грудня 1881 року Лев XIII урочисто канонізував блаженну К’яру з Монтефалько як святу Католицької Церкви. Пам’ять святої вшановується 17 серпня, а свято «Impressio Crucifixi in cordes Clarae» (Відбитки Хреста на серці К’яри)відзначається 30 жовтня.

Свята К’яро з Монтефалько, моли Бога за нас і за нашу стражденну Україну!

Повідомив: о. Василь Гушуватий