«Для сучасного християнина святий великомученик Юрій є прикладом витривалості і вірності Ісусові Христові. Самопосвята цього воїна-християнина, зокрема у наш час випробування війною, повинна надихати кожного із нас вийти поза себе самих, даючи свідчення того, що означає бути справжнім християнином сьогодні, у непростих життєвих обставинах. Адже легко вірити, коли в твоєму житті все просто і без надмірних випробувань, але справжня любов до Господа перевіряється у вогні труднощів та небезпек». Про це наголосив Протосинкел Апостольського Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, під час Божественної Літургії з нагоди храмового свята в українській громаді м. Реджо Емілія, яке він прибув розділити на запрошення душпастиря о. Михайла Хром’янчука. На богослужінні був присутнім також о. Андрій Мацьків, капелан громад у містах Парма, П’яченца, Портомаджоре і Корреджо, який послужив вірним у Таїнстві Покаяння.
У проповіді о. Теодосій роздумував над постаттю покровителя громади св. Юрія, пов’язуючи історію його геройського подвигу із євангельським читанням про жінок-мироносиць. «Без сумніву, також і на життєвому шляху святого Юрія не обійшлося без жінок-мироносиць, тобто тих жінок, які передали йому та укріпили своєю молитвою і тихим щоденним життєвим прикладом дар віри в Ісуса».
Жінки-мироносиці, за словами проповідника, є для кожного християнина вчительками надії, які мають велике бажання послужити Богові, всупереч різним перешкодам. «Роздумуючи над євангельською розповіддю про жінок, які удостоїлись стати першими, кому було звіщено про чудо Воскресіння Ісуса, на думку приходять слова нашої землячки, Лесі Українки, яка писала: “Contra spem spero” («Без надії сподіваюсь»). Якою ж сильною повинна була бути любов тих жінок до Спасителя, що вони вирішують йти до Його гробу, не зважаючи на всі перешкоди, про які вони попередньо знали: сторожа при гробниці, важкий камінь при вході до місця поховання, змістити який необхідно було кілька кремезних мужчин, а також сама смерть Ісуса».
До них подібні багато жінок сьогодення, які у своїх родинах, місцях праці передають віру у Воскреслого Христа. «Ці жінки-героїні, як і багато сьогоднішніх жінок України, звершують великі діла без галасу і розголосу… Вони впевнено і витривало йдуть шляхом доброти, правди та любові, тобто християнською дорогою, передаючи віру та навчаючи про Воскреслого Ісуса своїх дітей та онуків», - підкреслив о. Теодосій.
Після закінчення богослужіння, отець-Протосинкел подякував о. Андрію Мацьківу за те, що послужив вірним у святому Таїнстві Сповіді. В окремий спосіб він привітав вірних громади та о. Михайла Хром’янчука, подякувавши йому за ревне довголітнє служіння та побажавши, щоб «святий великомученик Юрій був для кожного українця прикладом справжнього християнського подвигу і любові до ближніх, адже цей святий своїм життям показав, що святість вимагає витривалості, спонукаючи до великих добрих діл заради Ісуса Христа та своїх ближніх».
На завершення святкування, відбувся чин освячення води та мирування.
Відділ Комунікації Апостольського Екзархату