У неділю, 23 квітня, Владика Діонісій відвідав українську громаду у м. Ріміні, відслуживши для вірних Божественну Літургію, у співслужінні місцевого душпастиря о. Віктора Двикалюка. У ці дні єпископ мав запрошення провести молитву за мир в Україні під 45 асамблеї Харизматичного Руху, що відбувається у Ріміні 22-25 квітня, що стало нагодою відвідати також українських вірних у місті.
У цю неділю, що має назву Неділя Мироносиць, також відзначалася пам’ять великомученика Юрія Переможця, відомого теж як Юрій-змієборець. Це пов’язана з однією легендою із його життя, якою Владика поділився на проповіді під час Божественної Літургії.
Проповідник зазначив, що «на іконах ми бачимо великомученика Юрія у вигляді вершника, що сидить на білому коні і вбиває змія списом. Це зображення ґрунтується на переказі й належить до посмертних чудес святого великомученика Юрія. Це легенда, яка розповідає що недалеко від місця, де народився св. Юрій у місті Бейруті, в озері жив змій, що часто пожирав людей тої місцевості. Що це був за звір - удав, крокодил - невідомо. Люди тої місцевості для угамування люті змія почали регулярно за жеребом віддавати йому на поживу юнака або дівчину. Одного разу жереб випав на дочку місцевого правителя. Її відвели до берега озера і прив’язали, де вона з жахом почала очікувати появи змія. Коли ж звір став наближатися до неї, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, що списом вразив змія та врятував дівчину. Цим юнаком був святий великомученик Юрій. Це така легенда, символічний образ».
На думку Владики, ця захоплююча легенда набуває особливого символізму в обставинах війни в Україні. «Сьогодні переживаємо не легенду, але дійсність про те, що той дракон – змій пожирає не одного хлопця, дівчину на рік, а інколи сотні на день на цій війні, це вже апокаліптичний змій… Треба нам Святого Юрія, і Архангела Михаїла, щоб воював з цим змієм і його поборов, щоб невинних наших дітей не пожирав».
І продовжив: «Цей змій зробив те, що Україна стала великим шпиталем. Тому, треба жінок мироносиць, щоб намащували олією наших поранених дітей, а ми всі повинні стати лікарями душ і тіл. Теперішній час кличе усіх нас лікувати рани одні одних. Це робить сила любові. Любов, яку нам дарує Господь, хоч і засуджена на смерть, побита, терням увінчана, прибита тупими цвяхами, вбита, похована, закрита великим каменем. Проте, Любов воскресла! Закон любові – вічність! Тільки вона залишається назавжди, адже тільки вона може давати життя! Дракони будуть повержені в вогонь!»
Наприкінці богослужіння, від імені цілої громади, діти привітали Архиєрея віршиками і подарували гарні пасочки та квіти. Отець Віктор також висловив слова вдячності Владиці за візит та батьківське слово.
Відділ Комунікації Апостольського Екзархату