Близько сотні парафіян, серед яких і маленькі діти привітали владику в Мантові, у монастирській каплиці Сестер Облаток посвячених бідним (Oblate dei Poveri). При каплиці, яка належить до комплексу парафіяльного храму Santa Maria del Gradaro, вже понад 17 років гуртуються українські прихожани під духовним наставницивом о. Тараса Галавая. Після Літургії в Мантові, близько 14.00 години Модена зустрічала владику зі словами: «Прибув, щоб нас благословити у цей святий великий піст. Прибув, щоб кожен зміг відкрити Христовий страх і справжній зміст». У місті Модена українська громада збирається на спільну молитву у храмі Успіння Матері Божої (Santa Maria degli Angeli), яку Дієцезія Модени віддала у виключне користування громаді УГКЦ ще в 2002 році. Тут Архиєрейська Літургія відбулася о 15.00 годині у співслужінні о. Тараса. Служба Божа об’єднала понад 300 парафіян.
Під час проповідей на Третю Неділю Великого Посту, у своїх роздумах, владика брав за основу слова Ісуса Христа: «Коли хтось хоче іти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мк 8, 34), а також слова про пиття «чаші», яку Христос п’є, та про хрещення «хрещенням», яким Христос хреститься (Мк 10,38). Ісус нас запрошує взяти свій хрест та йти за ним, з’єднатись з ним, віддатись йому. Ми обіцяли з’єднатись з Христом у нашому хрещенні. Тільки тоді те, що є важким, що приносить нам страждання фізичні, моральні, а навіть духовні – все це стане засобом до духовного зросту і життя вічного.
Проповідник підкреслив, що погубити своє життя – означає віддатися, з’єднатися з кимось, бути солідарним з кимось. Коли ми страждаємо, слід брати до уваги, що раніше також страждали наші батьки, наш народ в історії, що більше наші воїни на фронті. А наскільки більше постраждав Ісус? Ісус запрошує нас взяти свій хрест та йти за ним…, а також іти разом з нашими рідними, з нашим народом, а в єдності наш хрест стане легшим, і він стане знаком спасіння.
Владика наголосив, що Ісус виявляє свою солідарність зі всіма розп’ятими, про яких ніхто не хотів знати. А за часів Ісуса Христа, перед ним і після нього, була дуже поширена суспільна практика розпинати бандитів і бунтівників, щоб про них ніхто більше не говорив і не писав. Розпинали поза мурами міста, щоб про них всі забули. Проте зараз, про розп’яття Ісуса говорить цілий світ. Знак прокляття стає знаком спасіння, провіщенням воскресіння.
Тому ми співаємо сьогодні: «Хресту твоєму покланяємось, Владико, і святеє воскресіння твоє славимо!» – підсумував архиєрей.
До присутніх у храмах молільників звернувся також настоятель українських спільнот о. Тарас, який присвятив спільну Літургію за щасливе проведення виборів в Україні.
День перед тим у суботу, 30 березня, владика Діонісій з о. Тарасом Галаваєм мав зустріч з вл. Джанмарко Буска (Gianmarco Busca), єпископом Мантови, під час якої владика Діонісій вручив єпископові листа з проханням надати українській спільноті храм і приміщення для зборів та катехизації. Правлячий архиєрей у свою чергу пообіцяв, що це питання підніме на зборах своїє Пресвітерської Ради.
Повідомила Іванна Гребеняк