У неділю, 3 вересня, у Римі розпочався Синод Єпископів УГКЦ 2023 року, головна тема якого «Душпастирський супровід постраждалих від війни». Архиєрейську Божественну Літургію в базиліці Святої Софії у співслужінні архиєреїв УГКЦ з усього світу очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Привітати синодальних отців прибув префект Дикастерії для Східних Католицьких Церков архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті. Участь у Євхаристійному богослужінні взяли також: Апостольський Екзарх Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, Протосинкел о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, та Судовий вікарій о. д-р Анібал Соутус.
Участь у Синоді беруть 45 із 55 єпископів з України, Центральної і Західної Європи, Північної і Південної Америки, Австралії. Владика-номінант Михайло Квятковський, новопризначений єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії, разом із висвяченими впродовж останнього року владиками Максимом Рябухою, Миколою Семенишиним, Андрієм Хім’яком, Петром Голінеєм і Володимиром Фірманом беруть участь у Синоді вперше. Серед учасників є й запрошені гості.
Блаженніший Святослав назвав цьогорічний Синод у Римі, другий за час повномасштабної війни, Синодом надії.
Перший знак надії — те, що синодальне діяння є моментом сходження Святого Духа: «Завжди, коли Церква чи народ переживали якісь тяжкі моменти у своїй історії (ми б сьогодні сказали, кризові моменти), Церква скликала помісні Синоди, а то й Вселенські Собори. Бо таке зібрання апостолів наших днів, наших владик є особливим моментом сходження Духа Святого на Церкву й народ… Зійшовшись на цей Синод, ми, владики, стоїмо в молитві перед Божим обличчям і просимо нашого Господа: Боже, об’яви нам свою волю і дай мужність, відвагу сповнити її беззастережно в довірі до Тебе».
Блаженніший Святослав із прикрістю ствердив, що сьогодні багато хто у світі, якби не існувало України, її народу, держави, нашої Церкви, жив би собі щасливіше і спокійніше. Він пригадав аргентинський вислів: «Я є камінчиком у черевику» і зазначив, що саме Українська Греко-Католицька Церква є таким «камінчиком у черевику для тих, хто хотів би займатися своїми земними справами, незважаючи на заклик Бога до Небесного Царства таким, яким він є насправді».
«Ми є причасниками бенкету Божого Царства, і тільки на Бога сьогодні можуть надіятися Україна, наша Церква і кожен, хто відстоює правду, право на життя та існування, — мовив Глава УГКЦ. — Сьогодні в цьому храмі Святої Софії ми просимо: Боже, зішли нам Твою божественну мудрість! … Наш великий патріарху Йосифе, будівничий цього храму, будь із нами, дай твоїй Церкві сьогодні могутність твого духа і слова для того, щоб ми не боялися бути народом не тільки покликаним, а й вибраним, якого Бог обирає для якоїсь особливої місії у сучасному світі».
Другий знак надії цьогорічного Синоду — те, що, зібравшись у Римі, єпископи УГКЦ отримують особливий п’єдестал, щоби промовити могутнім голосом «Urbi et Orbi» — до міста Рима, Святішого Отця і всього світу. «Сьогодні, коли пробуджуються старі імперії, коли неоколоніальна війна ведеться російським агресором в Україні, так важливо, щоби світ почув правдиву історію України, навіть росії, Східної Європи, написаної не колонізаторами-імперіалістами, але промовлену, написану кров’ю поневолених народів, які сьогодні змагаються за право на існування, свободу, свою рідну особливу незалежну Українську державу», — наголосив Блаженніший Святослав.
«Світ сьогодні хоче почути про Україну, і саме через голос нашої Церкви, і саме з Рима, — запевнив Глава УГКЦ та звернувся до єпископів: — Нехай, владики, нам не задрижить ні наше серце, ні голос для того, щоб ми сповнили цю місію».
А третій такий великий знак надії — це можливість українським єпископам особисто зустрітися зі Святішим Отцем й отримати від нього жест надії. «Ми знаємо, що він є великим маестро слухання і жестів. Святіший Отець хоче слухати Синод українських єпископів. Він спеціально на годину швидше запрошує нас на зустріч, щоб дати можливість не тільки Главі Церкви до нього промовити, а й кожному єпископові нашої Церкви від імені своєї пастви, єпархії, свого екзархату. А він як майстер слухання готовий нас почути. А як майстер жестів, які інколи можуть бути більш промовисті за написані чи прочитані слова, думаю, подарує нам такий жест надії», — висловив сподівання Блаженніший Святослав.
У слові до Синоду префект Дикастерії для Східних Католицьких Церков архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті привітав Отця і Главу УГКЦ, єпископів та вірних, передавши їм вітання від Папи Франциска. Він запевнив, що любов й увага Папи є постійною щодо України. «Я дивлюся на вас і бачу у ваших очах неначе фотографії тих людей, які померли, вбиті, тих, які сильно терпіли й терплять духовно та фізично», — сказав архиєпископ, звертаючись до присутніх. Він назвав війну в Україні «атеїстичною» і «боговбивчою», адже «там, де вбивають невинну людину, там вбитий Бог».
Префект Дикастерії для Східних Католицьких Церков запевнив, що Церква Рима і Папа неймовірно вдячні Українській Греко-Католицькій Церкві за всю допомогу та жертву, яку вона виявила для українського народу: «Ви невпинні працівники в ділах милосердя. Ваше завдання — витирати сльози і потішати тих, які терплять. Це — завдання Божого народу і тих, хто слідує за Богом та наслідує Його».
«Господи, благослови родини тут присутніх, а також родини тих, які тут неприсутні, але поєднані з нами чи стежать тут за нами! Зупини руку агресора! Зупини руку Каїна, який заздрив своєму братові, що його жертва була прийнята Тобою! Вселенська Церква єднається до цієї молитви, до якої Папа невпинно закликає!» — мовив архиєпископ Ґуджеротті.
Після Літургії владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду, зачитав Декрет скликання Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року до Рима.
У неділю ввечері, 3 вересня 2023 року, у Папській Українській Колегії святого Йосафата владики — члени Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви помолилися Молебень до Святого Духа та склали присягу на початок цьогорічних засідань.
Молитовне прикликання Святого Духа перед початком Синоду традиційно очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. «Щоб милостивим оком Господь споглянув на Церкву свою, і святий Синод її благословив, і труди його для впорядкування Церкви та спільного нашого спасення доброплідними показав…», — молилися єпископи УГКЦ під час богослужіння.
Відтак кожен з учасників Синоду, — єпископи, емерити, священники і семінаристи, які в цей період виконують секретарські, інформаційні й організаційні функції, — склав присягу про нерозголошення інформації щодо осіб, а також усього того, що може зашкодити Церкві. Першим до складання присяги традиційно підійшов найстарший за єпископською хіротонією владика, присутній на Синоді. Цього року це був владика Іриней Білик, єпископ-емерит і канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре, який відзначає 34 роки від дня єпископської хіротонії.
Після цього наймолодші за єпископською хіротонією владики — Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії, та Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, висвячені 20 та 27 серпня цього року, взяли Євангеліє, а о. Михайло Квятковський, номінований єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії, — свічку для урочистого перенесення Євангелія до зали засідань.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ