Божественну Літургію, яка служилася на гробі св. Миколая, очолив о. Андрій Жибурський, який прибув із вірними з м. Болонія, у співслужінні о. Ігора Горішнього, о. Віталія Періг, о. Романа Кривого, о. Андрія Євчука та о. Василя Кметя, що прибули сюди з численними вірними. Молитовним співом Літургію супроводжували сестри Згромадження Сестер Пресвятої Родини. Під час Акафіста до Миколая Чудотворця кожен вірний міг прикластися до мощей Святителя, випрошуючи і дякуючи за отримані ласки за його посередництвом.
Проща до Святого Миколая Чудотворця завершилася співом всім нам відомої пісні «Ой хто, хто, Миколая любить».
Фото з подіїПрес-служба УГКЦ в Італії
Довідка
9 травня 1087 року італійським купцям вдалося перевезти тіло святого Миколая з лікійського міста Міри, яке на той час зохопили сарацени, в місто Барі (в Італії). У Барi зберігається документ, датований ХІІ ст., в якому докладно описано перевезення мощів Святого. У цьому місті також побудовано базиліку. У крипті цієї базиліки знаходиться гробниця святого Миколая з чудотворною іконою, яку 29 вересня 1098 р. освятив папа Урбан ІІ. Нинішню базиліку святого Миколая у Барі побудовано в ХІІ ст., однак крипта походить із 1098 р. Сторожами мощів святого Миколая є Отці Домініканці.
Мощі святого Миколая виділяють хімічно й бактеріологічно чисту рідину- духмяне, цілюще миро, назване „манною”; при цьому діються чудеса. Щороку, 9 травня, в присутності вірних та єпископів саркофаг відкривають, через спеціальне віконце набирають миро і по краплині додають до пляшечок зі свяченою водою.
Згідно з висновками наукової експертизи, проведеної в 1957 році, святий Миколай мав зріст 167 см, сильну будову тіла і помер у віці 72-80 років.
Сьогодні святий Миколай Чудотворець – головний покровитель міста Барі, яке відоме в усьому світі як центр вшанування Святого. Тут зустрічається християнський Захід зі Сходом. Саме в соборній церкві міста Барі, біля мощей святого Миколая, в 1098 році відбувся синод, метою якого було об’єднання католицької та православної церков.
Двічі на рік у Барі влаштовуються урочистості на честь святого Миколая: 9 травня – свято перевезення мощів святого Миколая до Барі, та 6 грудня – день смерті Святого. Під час травневої урочистості відтворюється перевезення мощів. Найбільший, найкращий корабель, який супроводжують кораблі, кораблики й човни з Італії, Греції, Албанії, колишньої Югославії, везе позолочену двометрову фігуру святого Миколая. Потім цю статую везуть по місту у спеціальному екіпажі.
Велика пошана, якою святий Миколай користується довгі століття між християнами обох обрядів, є свідоцтвом його надзвичайної святості. В біографії святого Миколая, написаній у Х столітті, сказано: Захід, як і Схід, вихваляє його та прославляє. Люди ставлять на його честь церкви. Всюди є його ікони, на його честь виголошують проповіді та святкують свята. Всі християни вшановують його пам'ять та просять у нього опіки. Його благодать не підвладна часові, триває з роду в рід, спливає на всю землю: її знають скити, індіани, варвари, африканці й італійці.
Бог прославив святого Миколая великими чудесами як за його життя, так і після смерті. Він увійшов в історію Церкви як великий чудотворець, чия дивовижна допомога рятувала людей від небезпеки. Таким згадується святий Миколай у богослужбових піснях, літаніях, акафістах, стихирах. Слава про святого Миколая була і є так великою, що навіть іновірці просили його заступництва та допомоги.
Як свого особливого небесного заступника закликають святого Миколая на допомогу моряки та рибалки, мандрівники та паломники, в'язні й полонені, судді та нотаріуси, студенти та вчені, купці, пекарі та діти.