У структурі Курії Святого Престолу важливе місце займає Дикастерія для Східних Церков. Яка її історія та у чому полягає її місія ідеться у нашій наступній статті із циклу про структури Ватикану.
Історія
Перші згадки про орган в Апостольській Столиці, який явно відповідав за питання, що стосуються Східних Католицьких Церков, датуються 1573 роком, коли Папа Григорій XIII заснував Congregatio de rebus Graecorum, якому було доручено займатися справами, що були пов'язані з католиками грецького обряду та сприяти захисту й поширенню віри серед інших східних християн.
Климент VIII (1592-1605) змінив цей орган на Congregatio super negotiis sanctae Fidei et religionis catholicae для справ греків та інших жителів Сходу, а також для сприяння поширенню віри в нехристиянських країнах, аж до заснування в 1622 році Священної Конгрегації Поширення Віри (Sacra Congregatio de Propaganda Fide) зі схожими завданнями.
6 січня 1862 року Блаженний Пій IX Апостольською конституцією Romani Pontifices заснував Congregatio de Propaganda Fide pro negotiis ritus orientalis у межах Конгрегації Поширення Віри: єдиний префект, але з двома різними секретарями для координації відповідних відділів, з власним персоналом, консультантами та архівами. Така структура тривала до 1 травня 1917 року, коли Папа Бенедикт XV, з Motu Proprio Dei Providentis, створив Congregatio pro Ecclesia Orientali – Конгрегацію для Східних Церков, розпорядившись, щоб її префектом був Римський Архиєрей, аж до зміни, яка відбулася 15 серпня 1967 року, коли блаженний Павло VI, згідно з Апостольською Конституцією Regimini Ecclesiae Universae, змінив назву на Congregatio pro Ecclesiis Orientalibus і призначив префектом тодішнього Секретаря, кардинала Густаво Теста. Конгрегація отримала повноваження від Римського Архиєрея встановлювати відносини зі Східними Католицькими Церквами, щоб сприяти їхньому розвитку, захищати права та підтримувати їхню самобутність у єдності з Католицькою Церквою, зберігаючи поряд із літургійною, дисциплінарною та духовною спадщиною Латинської Церкви, також спадщину різних східних християнських традицій.
Повноваження
Дикастерія здійснює такі ж повноваження щодо єпархій, єпископів, духовенства, монашества та вірних східного обряду, які щодо дієцезій, єпископів, духовенства, монашества та вірних латинського обряду виконують наступні Конгрегації: у справах Божого Культу, Дисципліни Таїнств, у справах єпископів, у справах духовенства, у справах Інститутів богопосвяченого життя та Товариств апостольського життя та католицького виховання.
Власна компетенція Конгрегації поширюється на всі справи, які належать Східним Церквам і які мають бути передані Апостольському Престолу, навіть якщо йдеться про вірних латинського обряду, як, наприклад, коли йдеться про зміну приналежності до Церкви свого права. Кодекс Канонів для Східних Церков (ККСЦ) кілька разів посилається на Апостольський Престіл. У цьому випадку під «Апостольським Престолом» мається на увазі Дикастерію для Східних Церков, яка має компетенцію вирішувати справи як щодо структури та організації Східних Церков, так і щодо здійснення функцій навчання, освячення та управління, а також щодо осіб, їх статусу, прав та обов’язків.
Значну роль відіграє Дикастерія при виборі єпископів та очільників Східних Католицьких Церков. Відповідно до ККСЦ, Східні Католицькі Патріархи, обрані Синодами Єпископів Патріарших Церков, звершують церковне спілкування зі Святішим Отцем, тоді як Верховні Архиєпископи, канонічно обрані Синодами Єпископів Великих Архиєпископських Церков, просять Святішого Отця про підтвердження їх обрання. Що стосується призначення інших єпископів, то Конгрегація Східних Церков тут бере більшу участь. У межах своєї території Синод Єпископів обирає єпископів за попередньою чи наступною згодою Римського Архієрея. Дикастерія повинна перевірити список кандидатів, представлений Синодом Єпископів, щоб дати максимальні гарантії щодо їх придатності.
Поза територіальними межами Патріарших Церков і Архиєпископських Церков, у Митрополичих Церквах та в інших Церквах свого права єпископи призначаються Римським Архиєреєм. Синод Єпископів Патріярхальних і Великих Архиєпископських Церков і Рада Єпископів у Митрополичих Церквах та в інших Церквах свого права мають право пропонувати кандидатів до Апостольського Престолу, тобто до Дикастерії для Східних Церков, для їх номінації Святішим Отцем.
Структура
Дикастерія для Східних Церков складається з префекта, який нею керує за допомогою секретаря та підсекретаря, а також певної кількості кардиналів та єпископів, призначених Папою на п'ятирічний термін, за винятком Патріархів та Верховних Архиєпископів Східних Церков, а також Голови Папської Ради сприяння християнській єдності, які є членами Дикастерії за правом протягом усього терміну свого мандату. Тепер Префектом Дикастерії для Східних Церков є Монс. Клаудіо Ґуджеротті, секретарем – о. Michel Jalakh, O.A.M., а підсекретарем – о. Флавіо Паче. До 2022 року цю місію виконував Кардинал Леонардо Сандрі.
Дикастерія також має велику кількість консультантів з Латинської та Східної Церков, які працюють у різних комісіях. Спеціальна літургічна комісія має завдання охороняти літургійну спадщину християнського Сходу. Комісія з досліджень християнського Сходу вивчає документи та ініціативи, спрямовані на те, щоб зробити Схід відомим західним християнам, і реалізовувати редакційні проекти для поглиблення спадщини Східних Церков. Комісія з формації духовенства та богопосвячених осіб сприяє формуванню студентів у Римі чи в інших місцях.
Дикастерія має також мережу доброчинців, які підтримують різноманітні проєкти для східних християн. До них належить, насамперед, організація R.O.A.C.O. (Meeting of Works to Aid Oriental Churchs). Вона об’єднує агенції та спонсорів з різних країн світу, які зобов’язуються надавати фінансову підтримку місії Східних Церков: від будівництва храмів до студентських стипендій, від фінансування освітніх і навчальних закладів до проєктів, присвячених соціальній та медичній допомозі. Її очолює префект Дикастерії, а його секретар є віце-президентом. Також діють: Католицька близькосхідна асоціація добробуту (Catholic Near East Welfare Association, Сполучені Штати Америки), затверджена Папою Пієм XI у 1928 році, та Папська місія для Палестини (Сполучені Штати Америки), створена у 1949 році, до яких належать агентства, які збирають допомогу в Німеччині, Франції, Швейцарії, Нідерландах та Австрії.
Джерело: Dicastero per le Chiese Orientali
Фото: Vatican News